НАХЛЕБТА́ТИСЯ, хлебчу́ся, хле́бчешся, док.

1. розм. Похлебтати чого-небудь багато, досхочу (перев. про тварин).

2. вульг. Напитися до сп’яніння. Нахлебчеться [Псякревський] горілки, як качка води, та й засне там, де сидить (Казки Буковини.., 1968, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 228.