НАХИЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. нахиля́ти і нахиля́тися. Зоня не завважила того змішання, думаючи, що Юзя просто задихалась від нахиляння та від спеки (Л. Укр., III, 1952, 650).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 227.