НАФТОСХО́ВИЩЕ, а, с. Споруда з резервуарами для зберігання нафти або продуктів її переробки. Напередодні з нової свердловини вдарив фонтан. Нафтові струмки впіймали, скерували рівчаками до нафтосховища (Донч., II, 1956, 71); Нафтосховище повинно мати тижневий запас нафтопродуктів для роботи машинно-тракторного парку бригади (Архіт. і буд., 4, 1955, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 225.