НАСО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., перех., розм. Сунучи, класти у якій-небудь кількості.

НАСО́ВУВАТИ² див. насува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 194.