НАСИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати (у 1 знач.). — Не подобає воїну, не учинивши подвигу, ..утробу свою насищати (Ваш, На землі.., 1957, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 186.