НАСА́ЛЮВАТИ, юю, юсш, недок., НАСА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Намазувати, натирати салом. Губи насалить (Номис, 1964, № 8791).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 182.