НАРУГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з кого — чого, над ким — чим. Те саме, що наглуми́тися. [Тетяна:] Скажи ж мені: який ти окуп взяв від старости, щоб наругаться так над честію моєю? (К.-Карий, І, 1960, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 179.