НАРОЧИ́ТО, присл. Присл. до нарочи́тий 1. [Одарка:] Що ж це ні тітки, ні Марусі? Це неначе нарочито нас звели… (Кроп., І, 1958, 75); Уникаючи жандармського ока, Франко нарочито нікого не повідомив про день свого приїзду (М. Ол., Чуєш.,, 1959, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 178.