НАРЕГОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Багато, досхочу пореготати. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в’ються… хочеться їй з ними погуляти, уволю нареготатися, досхочу подуріти (Мирний, IV, 1955, 33); Сміявся [Остап] аж заходився, аж тіпався. Нареготався досхочу (Горд., II, 1959, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 169.