НАПІВЧАГАРНИ́К, а́, ч. Рослина, стебло якої знизу деревоподібне, а зверху трав’янисте. Тут [у пустелі] зустрічаються жалюгідні поодинокі чагарники та напівчагарники, здебільшого без листя, з самими лише колючками (Наука.., 5, 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 150.