НАПІВСЛІПИ́Й, а́, е́. Який дуже погано бачить, майже сліпий. Напівсліпа людина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 149.