НАПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Покласти в щось їстівне яку-небудь кількість перцю або посипати перцем. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили (Сл. Гр.); *Образно. — Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила! (Н.-Лев., II, 1956, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 141.