НАМОТА́ТИСЯ¹ див. намо́туватися.

НАМОТА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., розм. Багато їздячи, ходячи, стомитися. — 3 дороги, либонь, патомився товариш Заруба, та й ви, Миколо Івановичу, вже встигли намотатися по району (Кучер, Прощай… 1957, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 131.