НАЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док. І. перех. Приводити що-небудь до нормального стану; створювати, організовувати, здійснювати що-небудь. Танкісту випала честь налагоджувати нове громадське життя у новому, зовсім не відомому краю (Мас., Під небом.., 1961, 12); Шевченко налагоджує широкі зв’язки з нелегальними політичними гуртками (Слово про Кобзаря, 1961, 153); Незважаючи на свою слабість, Ви налагодили стільки робіт! (Коцюб., III, 1956, 316); Щорс.. налагодив стосунки з місцевою організацією комуністів (Скл., Легенд, начдив, 1957, 24).

2. перех. Виправляти що-небудь зіпсоване, пошкоджене; усувати, ліквідовувати неполадки. Петро Петрович засмутився; справді, як же йому налагодити човен? (Мокр., Сто.., 1901, 26).

3. перех., розм. Готувати, приготовляти що-небудь. — Пошили [пани] мені свитку, дали й нові чоботи, і шапку і звеліли налагодить візок і пару коней (Стор., І, 1957, 106); Хотів [Семен] налагодити жінці дров і подавсь у ліс (Коцюб., І, 1955, 120).

4. перех. Надавати певної висоти звуку, строїти лад (музичного інструмента, співу і т. ін.); настроювати. Сотник налагожує [налагоджує] скрипку (Шевч., II,. 1963, 191); Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олесь, Вибр., 1958, 42); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої?.. (Сос., І, 1957, 209).

5. неперех., розм. Приводити когось у який-небудь. настрій; настроювати. Гуркотнява рухомого поїзда зовсім налагодила до інтимної розмови (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 19).

6. перех. Починати що-небудь робити, приступати до чогось. Вечеряли також під грушею, до місяця. Пробували налагодити якусь розмову, не в’язалася (Вас. II, 1959, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 114.