НАКРАПА́ТИСЯ, а́ється, недок., розм. Те саме, що накрапа́ти 1. Ой, щось хмариться, туманиться. Дрібен дощик іде, накрапається (Чуб., V, 1874, 565).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 110.