НАКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися. Накочення асфальту; Накочення грунту.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 109.