Про УКРЛІТ.ORG

накликатися

НАКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док., розм. Багато разів покликати кого-небудь. Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, І навиглядаєшся одна (Мал., Звенигора, 1959, 119).

НАКЛИКА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. Добровільно виражати бажання діяти в певному напрямку, добиватися чого-небудь; напрошуватися. Параска, котра було проходить ні з ким не поздоровкаючись, одходить — не прощаючись, гордує людьми, тепер Параска сама накликається, сама йде побалакати між людьми (Мирний, IV, 1955, 102).

2. Пас. до наклика́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 106.

вгору