НАКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наклада́ти і наклада́тися. Олексій з гордістю оповідав про те, що руські хитреці [хитруни] винайшли спосіб накладання емалі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188); Техніка вишивання дуже різноманітна. Назви окремих видів її походять від способу накладання стібків на тканину (Укр. пар. худ. вишив., 1958, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 104.