Про УКРЛІТ.ORG

накипілий

НАКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до накипі́ти 2. Він шукав за що-небудь причепитися, вилаятись, зірвати на кому-небудь своє накипіле зло (Мирний, III, 1954, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 103.

вгору