НАКАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Покататися багато, досхочу. Не встигнеш якийсь оберемок дров нарубати, на санках накататися, схопитися з хлопчаками, а тут і вечір додому кличе (Стельмах, І, 1962, 215); — Оце так намело! — дивувався хлопець. І тішив себе тим, що тепер накатається він досхочу ось з цих величезних кучугур (Цюпа, Грози.., 1961, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 100.