НАКАЗО́ВО. Присл. до наказо́вий. — Запишіться, — спробував затримати батька.. — Запишіться! — вже наказово, але безнадійно гукнув услід батькові (Логв., Літа.., 1960, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 99.