НАЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, док. Швидко прибігти з різних сторін, зібратися в одне місце. Як назбігалося людей!.. Хто з сокирою, хто з вилами, з ціпами (Укр.. казки, легенди.., 1957, 32); Мишей до біса назбігалось (Гл., Вибр., 1951, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 89.