НАДЧИ́СТИЙ, а, е, спец. Який значно перевершує звичайну чистоту, цілком позбавлений якихось домішок (про метал, матеріал і т. іп.). На багатьох провідних заводах якісної металургії способом електрошлакового переплаву електродів.. одержують багато тисяч тонн надчистої сталі (Роб. газ., 11.1 1963, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 84.