НАДРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДРА́ЇТИ, а́ю, а́їш, док., перех., розм. Начищати, натирати до яскравого блиску. Черевики так надраїв [Савка], Що ніби хромові були (Воскр., І всерйоз.., 1960, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 76.