НАДПРИБУ́ТОК, тку, ч., ек. Прибуток, що значно перевершує середню норму прибутку в капіталістичному суспільстві. Створивши потужний промисловий апарат, капіталізм разом з тим не може дати роботи людям, якщо вони не забезпечують йому надприбутки (Ком. Укр., 4, 1960, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 76.