Про УКРЛІТ.ORG

надмірно

НАДМІ́РНО. Присл. до надмі́рний. Велика кількість дешевих робочих рук давала можливість капіталістам зменшувати заробітну плату робітникам і надмірно експлуатувати їх (Укр. літ., 9, 1957, 96); Остап Антонович сів до скрині, підпер однією рукою свою надмірно велику голову і швидко почав писати (Епік, Тв., 1958, 476); Обоє вони міцно затиснули вуста, надмірно широко порозкривали очі, наче з переляку (Кучер, Трудна любов, 1960, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 73.

вгору