НАДГО́НИТИ, ню, ниш, недок.,НАДІГНА́ТИ, наджену́, наджене́ш, док., перех. Женучи, досягати якого-небудь місця. Погнав він уже сам козу, пас увесь день, а ввечері погнав додому і тільки надігнав на дорогу, а. сам навпростець пішов (Укр.. казки, 1951, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 65.