Про УКРЛІТ.ORG

надвишка

НАДВИ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що надба́вка. Протягом року колгосп третину худоби здав вгодованістю вище середньої, одержуючи за це велику грошову надвишку (Хлібороб Укр., 9, 1963, 7); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (Кучер, Трудна любов, 1960, 60); Найбільша надвишка врожаю сіна була від внесення вапняного борошна на гірських заболочених сіножатях, найменша — на сухих (Колг. Укр., 11, 1961, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 64.

вгору