НАДБА́ВКА, и, ж. Додана до чого-небудь частина, сума. Колгоспникам, які працювали в громадському господарстві не менш як 30 років, передбачена надбавка в розмірі 10 процентів пенсії (Колг. Укр., 8, 1959, 3); Митрофан Юхимович подав.. пропозицію про процентні надбавки на тарифну ставку (Панч, II, 1956, 458); // Усе, що одержують над план, усталену норму і т. ін. Завферми не дала йому скінчити. Знову посипалися скарги. Можна було подумати, що надбавка молока завдає цій жінці прикрості (Жур., Звич. турботи, 1960, 103); Надбавки врожаю від внесення бактеріальних добрив, як правило, тим більші, чим вища агротехніка вирощування буряків (Нові спос. вирощ.. буряків, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 62.