НАДАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надарува́ти. Міцно притискував [Сивоок] схрещені руки до грудей, так ніби там зібралися в нього всі барви, щедро подаровані колись малому дідом Родимом (Загреб., Диво, 1968, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 61.