НАГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Одержувати в нагороду що-небудь. Українська РСР вдруге нагороджується орденом Леніна.

2. Пас. до нагоро́джувати¹. Труд його нагороджувався. Ніхто не мав ніколи ліпших від його свідоцтв (Кобр., Вибр., 1954, ЗО).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 54.