Про УКРЛІТ.ORG

нагай

НАГА́Й, я, ч. Батіг із сплетених ремінців з коротким пужалном. У неділю пораненьку У всі дзвони дзвонять, Економи з нагаями На панщину гонять (Укр.. думи.., 1955. 226); Він вихопив з-за пояса нагай і розмахнувся, щоб ударити Баранину по обличчю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 31); * Образно. Панська конституція — нагаї і податки. Радянська Конституція — радість і достатки (Укр.. присл.., 1955, 396);* У порівн. Його слова, мов нагаєм, ошпарили довготелесого Кнобельсдорфа (Ю. Бедзик, Полки..,1959, 70).

◊ Бра́ти (взя́ти) в нага́ї — сильно бити нагаями. Митрофана Лизю теж узяли в нагаї. Та старий чоловік тільки до шостого удару витримав (Ле, Ю. Кудря, 1956. 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 46.

вгору