НАВСПИ́НЯЧКИ, присл., діал. Навшпиньках. Старшина, високий, гладкий чоловік, виходить з гурту, тихо, навспинячки, щоб не грюкати великими чобітьми (Л. Укр., III, 1952, 557); Манюня тепер уже мовчки навспинячки побігла до матері (Григ., Вибр., 1959, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 42.