НАВКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Надокучати. Забави навкучили йому, товариство було йому не до душі (Фр., III, 1950, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 37.