НАВКОЛОЗЕ́МНИЙ, а, е. Який оточує Землю, розміщений навколо неї. Ми освоюємо навколоземний простір для того, щоб знання, здобуті в космосі, поставити на службу людям (Рад. Укр., 17.VI 1963, 3); Умови рейсів до Місяця і в міжпланетний простір значно складніші від умов польоту по навколоземній орбіті (Наука.., 9, 1962, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 36.