НАВЗРИ́Д: Пла́кати (пропла́кати, запла́кати, голоси́ти, заголоси́ти і т. ін.) навзри́д — голосно плакати, плакати-ридати. Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов.. по мертвому голосять (Кв.-Осн., II, 1956, 129); Цілу ніч він проблукав по двору, а Галя цілу ніч навзрид проплакала (Мирний, II, 1954, 293); Андріїха з дітьми та Гайдучкова невістка заголосили навзрид (Козл., Ю. Крук, 1950, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 30.