НАБРУ́НИ́ТИСЯ, ру́ни́ться, док. Те саме, що набрунькува́тися. Хоч тепла ще Певного немає, А в садочках стало краще — Верба розпускає. Вже набрунились черешні, Агрус і порічки (Стар., Вибр., 1959, 25); Птицю вабить рідний берег, — І лишає вирій птиця, Лиш дихне весна із півдня. Лиш набруняться сади (Вирган, Квіт. береги, 1950, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 20.