Про УКРЛІТ.ORG

набридливий

НАБРИ́ДЛИВИЙ, а, е. Який набридає. Сіявся дрібний набридливий дощик (Жур., Вечір.., 1958, 135); Макар весь час поривався вийти з приміщення, щоб як-небудь відкараскатись від набридливого співбесідника (Добр., Тече річка.., 1961, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 19.

вгору