НАБОЖЕ́НСТВО, а, с., діал. Церковна відправа. То й любо було в церкві постояти, набоженства послухати (Свидн., Люборацькі, 1955, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 18.