Про УКРЛІТ.ORG

мішечник

МІШЕ́ЧНИК, а, ч. Той, хто займається мішечництвом. Після третього дзвінка потяг постояв ще стільки, щоб кондуктори і залізничні охоронники встигли висадити мішечників із їхніми клунками й мішками, і тільки тоді рушив (Панч, На калин, мості, 1965, 142); Легко проскакую під вагоном на другий бік поїзда, де людей значно менше і, разом з кількома мішечниками, вилажу на буфер, а потім і до тамбура (Кол., На фронті.., 1959, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 761.

вгору