МІ́ТОК, тка, ч. Міра пряжі, що складається з 40— 50 пасом, а також така кількість відповідно змотаної пряжі. Він ..почав скуповувати в селі мітки, повісма, покладки і цілими возами вивозити кудись (Фр., III, 1950, 45); Чи тобі я, моя мамцю, мітків не мотала, що ти мені, моя мамцю, долі не вгадала? (У. Кравч., Вибр., 1958, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 756.