МІ́СЯЧНО.

1. Присл. до мі́сячний 2. Приходжу додому з лекції — застаю у сторожа лист від редактора тої газети, при котрій я мав постійну рубрику з платою 50 р[инських] місячно (Фр., І, 1955, 356).

2. у знач. присудк. сл. Видно від сяйва місяця. Так місячно, хоч голки збирай (Укр.. присл.., 1955, 299); — Тихо, місячно, ніч саме для польотів (Гончар, Тронка, 1963, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 754.