Про УКРЛІТ.ORG

містянин

МІСТЯНИ́Н, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Янов., Мир, 1956, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 751.

вгору