МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець "Гроза" стояв на внутрішньому рейді (Кучер, Чорноморці, 1948, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 743.