МУСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Робити пінистим.

МУСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., діал. Міркувати, розмірковувати. Довго він мусував про своє безталання (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 831.