МУМІФІКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до муміфікува́ти. В кургані Пазирик під час розкопок знайдено природно муміфікований труп коня (Наука.., 7, 1957, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 826.