Про УКРЛІТ.ORG

мулуватий

МУЛУВА́ТИЙ, а, е. Покритий мулом. Мулувате [морське] дно дає змогу оселюватися цілим підводним лісам водоростей (Курс заг. геол., 1947, 165); // Із невеликим умістом мулу. Алювіальні утворення басейну р. Інгулу представлені різнозернистими мулуватими пісками з домішкою обкатаної гальки, а також мулуватими супісками та суглинками (Допов. АН, 1, 1961, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 825.

вгору