Про УКРЛІТ.ORG

мужньо

МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Рибак, Помилка.., 1956, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 822.

вгору