МОЧИ́ЛО, а, с. Місце (заглибина, ковбаня й т. ін.) для мочіння конопель, льону тощо. Щоб влаштувати ..мочило, треба мати таку водойму (річку, озеро, став), з якої вода могла б надходити в мочило самопливом (Техн. культ., 1956, 90); Не ходи ти коло води та й коло мочила. Буде мати нарікати, що-м тя зволочила (Коломийки, 1969, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 815.