МОТОРОБУДІВНИ́К, а, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів. Моторобудівники Харківського заводу "Серп і молот" збільшують випуск дизелів для тракторів і самохідних комбайнів (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 813.